Вакцинація від вірусу папіломи людини (ВПЛ)

Що таке папіломавірус або вірус папіломи людини (ВПЛ) і як я можу себе захистити

Вірус папіломи людини (папіломавірус) — інфекційне захворювання, збудником якого є ДНК-вірус ВПЛ, що уражає шкіру й слизові оболонки. ВПЛ-інфекція широко поширена і включає майже 200 різнорідних штамів папіломавірусу, що характеризуються високою мінливістю, з яких до 80 є небезпечними для людини. Випадки зараження папіломавірусом трапляються під час тактильного контакту з інфікованою людиною або внаслідок спільного користування засобами гігієни та речами побутового вжитку, при відвідвуванні загальних басейнів, парних тощо. Більшість його онкогенних штамів низького/високого ризику, передається під час статевого акту і вважається переважно інфекцією генітального тракту. Інфекційний агент ВПЛ проникає у кровотік через пошкоджені ділянки шкіри чи слизові оболонки. Вірусом папіломи людини найчастіше інфікуються молодики віком від 20 до 30 років та дівчата від 15 до 25 років. Тільки особи жіночої статі виявляються більш сприйнятливі до патогенного мікроорганізму. Рівень захворюванності папіломавірусною інфекцією зростає на період початку статевого життя. Якщо зараження ПВІ відбувається у жінок під час вагітності, можлива передача ВПЛ-патогену через плаценту від матері до дитини, а також при пологах.

Усі штами папіломавірусу можуть призводити до типових його проявів.

Які ознаки та симптоми папіломавірусу

Ознаки та симптоми папіломавірусу різняться залежно від штаму й локалізації новоутворення. ВПЛ тропний і розмножується на слизових оболонках, в клітинах епітелію на шкірі, що візуально проявляється — папіломами, бородавками. Поява, зовнішній вигляд і зона розташування цих клінічних форм прояву ВПЛ-інфекції залежать від його типу. Папіломи виглядають як доброякісні пухлиноподібні утворення на невеликій ніжці до 1-2 см, викликаючи неприємні відчуття, печіння в зоні ураження. Бородавки ж мають круглу або овальну форму й схожі на вузлики, які дещо височать на 2-3 мм над поверхнею шкіри. Загалом бородавки безболісні. Лише при механічному впливі на них людина відчуває біль. Вірусне ураження слизових оболонок або шкіри через ВПЛ на більш пізніх термінах викликають гострокінцеві генітальні кондиломи розміром від 2 до 10 мм. Місця їх локалізації: на зовнішній поверхні статевих органів, навколо анального отвору та слизовій уретри, піхви, шийки матки. Пошкодження кондилом відбувається під час статевого акту, спричняючи свербіж, печіння, кровотечі після нього. Білі бляшки, які за формою нагадують цвітну капусту (папіломатоз) можуть утворюватися в ротовій порожнині та розповсюджуватися на інші ділянки гортані, рідко на трахеї. Такий стан відзначається порушенням мови, хрипотою, задишкою при ураженні голосових звʼязок, оскільки папіломи гортані звужують просвіт дихальних шляхів.

Класифікують паталогії за штамом вірусу папіломи людини, його онкогенних властивостей, що розділяються на 3 групи:

• неонкогенні (штами 1, 2, 3, 5, 10, 63);
• низького онкогенного ризику (штами 6, 11, 42, 43, 44 та ін.);
• високого онкогенного ризику (штами 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68, 73 і 82).

Папіломавірус небезпечний тим, що деякі його штами можуть стати причиною предракових станів, а також викликають розвиток злоякісних пухлинних новоутворень. Онкологічні захворювання, серед яких рак шийки матки, рак вульви й піхви, рак пенісу тощо, вражають здебільшого сексуально активне населення — жінок і чоловіків. Злоякісні пухлини порожнини носа, приносових пазух, глотки призводять до найпоширенішого типу плоскоклітинного раку голови та шиї, що є прямим наслідком інфекції ВПЛ.

Досить тривалий час папіломавірусна інфекція у жінок або чоловіків не має особливих клінічних проявів, тож інкубаційний період не має точних термінів — може тривати від кількох місяців до двох і більше років, однак зазвичай становить близько півроку з моменту зараження. Тим не менш, існує ряд симптомів папіломавірусу, при появі яких необхідно записатися на прийом до лікаря:

• біль у попереку, кульшових суглобах, ногах;
• різке схуднення;
• висип в області статевих органів та на інших ділянках шкіри;
• патологічні виділення з сечостатевих шляхів;
• біль під час сексу;
• кровʼянисті виділення з піхви у жінок після статевого акту;
• будь-який дискомфорт, пов’язаний з роботою сечостатевої системи (відчуття печіння або пекучий біль, різь).

Багато патологічних процесів серед захворювань у жінок, які перадаються статевим шляхом і спричиняються ВПЛ-інфекцією, підтверджує гінеколог. За наявності симптомів папіломавірусу у чоловіка потрібно звернутися до лікаря-уролога. Кваліфікована консультація гінеколога чи уролога допоможе вчасно виявити інфекцію ВПЛ та запобігти її поширенню.

До факторів ризику зараження ВПЛ-інфекцією відносять:

• пошкодження шкіри, мікротравми;
• ослаблений імунітет, хронічні запальні процеси;
• імунодефіцитні стани;
• нестача в організмі вітамінів;
• шкідливі звички (вживання алкоголю, паління);
• гормональний збій або дисбаланс;
• раннє статеве життя;
• статевий контакт без використання засобів контрацепції;
• зміна численних партнерів та нерозбірливі сексуальні зв’язки;
• наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• проведення процедур в маніпуляційному кабінеті;
• переривання вагітності штучними методами.

При наявності додаткових бактеріальних інфекцій, які передаються статевим шляхом — розвиток папіломавірусу відбувається досить швидко. У таких вападках діагностика і лікування ВПЛ та генітальних інфекцій є більш тривалим та складним.

Діагностика і лікування ВПЛ

Діагностика папілом на уражених ділянках епітелію проводиться під час ретельного візуального огляду шкірних покривів хворого і визначення типу новоутворення за наявністю характерних клінічних ознак. Дуже часто новоутворення на шкірі диференцює дерматолог, але це не єдиний можливий спосіб, що допомагає підтвердити точний діагноз. Важливо визначити штам інфекції ВПЛ, який спричинив розвиток папіломи. Для цього призначають лабораторні аналізи та дослідження, а саме полімеразно-ланцюгову реакцію (ПЛР) на вірус папіломи людини. Цей метод діагностики дозволяє ідентифікувати ДНК збудника, що не тільки підтверджує наявність ВПЛ у людини, але й дає змогу зрозуміти ступінь його онкогенності. Серед інших методів лабораторної діагностики є тести, що потребують попередньої підготовки. У випадку, коли є показання, лікар може призначити біопсію папіломи. Процедура включає збір зразків біологічного матеріалу — уражених тканин, потім виконують гістологічне та цитологічне дослідження. Для виявлення ВПЛ, що передається статевим шляхом можна здати аналізи (кров, мазок на папіломавірус) або пройти якісні дообстеження, які включають: цистоскопію, уретроскопію, кольпоскопію шийки матки, ПАП-тест методом рідинної цитології, аналіз на онкомаркери, УЗД трансвагінальне.

Правильна діагностика і своєчасне лікування ВПЛ дозволяють відновити й зберегти здоров’я собі та своїм близьким від тяжких ускладнень вірусу папіломи людини.

Лікування інфекційних ВПЛ-захворювань проводять гінеколог або уролог в залежності від статі пацієнта. Після детального обстеження інфікованого, якщо є усі необхідні результати аналізів, план лікування папілом призначається і здійснюється виключно лікарем. Самолікування не є можливим в жодному з випадків прояву папіломавірусу. Лікування папілом спрямоване на видалення новоутворень хірургічним шляхом, радіохвильовим методом, за допомогою лазера, рідкого азоту, а також під впливом електричного струму. Крім того, застосовуються індивідуальні комбінації медикаментів: противірусні препарати, засоби для підвищення імунітету, вітамінні добавки тощо. Лікарем створюється індивідуальна схема лікування інфекції ВПЛ, адже існує імовірність появи алергічних реакцій на певні групи ліків.

Неспецифічна профілактика папіломавірусу

Неспецифічна профілактика папіломавірусу у людей різної вікової групи передбачає:

• дотримання здорового способу життя й культури харчування;
• виконання правил особистої гігієни;
• первинну обробку ран при механічних пошкодженнях шкіри;
• лікування будь-яких хвороб;
• впровадження інших дієвих методів для зміцнення імунної системи.

З метою профілактики розвитку ВПЛ-інфекції статевим шляхом рекомендується використання бар’єрних методів контрацепції під час кохання, уникати інтимної близькості з малознайомими людьми та безсистемної зміни статевих партнерів.

Щеплення від вірусу папіломи людини (ВПЛ) у Києві

Найефективніший метод серед усіх відомих профілактичних заходів — вакцинація. Попри те, що специфічна імунопрофілактика папіломавірусу входить у календар обов’язкових щеплень, вакцинація від вірусу папіломи людини (ВПЛ) рекомендована усім громадянам України.

Низькоонкогенні 6 і 11 штами ВПЛ провокують переважно розвиток кондилом (бородавок) на зовнішніх та внутрішніх геніталіях. Проте більшість інфікованих одужують протягом 2-х років без тяжких наслідків або медичного втручання.

Високоонкогенні 16 і 18 серотипи ВПЛ становлять найбільшу небезпеку для жінок та в 75 % є причиною злоякісних новоутворень шийки матки, аноректальної ділянки й в 50% інтраепітеліальних неоплазій, розповсюджених у всьому світі.

За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я введення щеплення для підлітків починають з 16 років. В Україні активна імунізація показана дівчатам і хлопцям за віком від 9 до 15 та усім чоловікам й жінкам до 55 років.

Вакцинація дітей і дорослих здійснюється, коли в їх анамнезі відсутні запальні процеси, а за наявності хронічного захворювання — лише в стадії його ремісії. Після перенесеної будь-якої хвороби рекомендують почекати інкубаційний період протягом 2-3 тижнів. Це пояснюється тим, що ослаблена імунна система не зможе успішно взаємодіяти з компонентами обраного прищеплювального препарату.

Варто пам’ятати! Зробити щеплення від вірусу папіломи людини краще до початку статевого життя.

Для надання послуг вакцинації пацієнти допускаються після ретельного огляду лікаря. Фізикальне обстеження можуть проводити педіатр або сімейний лікар, а також гінеколог чи уролог (в залежності від віку; статі людини). Це необхідно для того, щоб оцінити загальний стан здоров’я і визначити тимчасові/абсолютні медичні протипоказання до застосування вакцини. Останнє дозволяє уникнути розвитку поствакцинальних ускладнень у вигляді алергічних реакцій, вірогідність яких прогнозується в схильних до того осіб. За потреби призначаються аналізи, діагностика доповнюється консультаціями інших профільних фахівців, наприклад: алерголога, імунолога, та ін. У переважній більшості випадків, коли імуностимуляція дозволяється, в маніпуляційний кабінет клініки запрошується пацієнт, де медсестра виконує введення ін’єкції внутрішньом’язово в стерильних і комфортних умовах. Упродовж наступних 30-ти хвилин, працівник медичного закладу спостерігає за станом щепленої людини. При виникненні критичних ситуацій таких, як анафілактичний шок, надається невідкладна допомога.

Висока якість вакцин і позитивні відгуки після проходження процедури щеплення вказують на низький відсоток небажаних і дискомфортних побічних ефектів.

У медичному центрі «Колібрі», що знаходиться у Києві на Позняках, під контролем кваліфікованих лікарів проводиться вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ)/папіломавірусу високоякісною та безпечною вакциною «Гардасил» або «Церварикс», зокрема, яка забезпечує надійний захист від раку шийки матки (РШМ).

Вакцина «Гардасил» або «Церварикс»

Препарат для щеплення «Гардасил» (Нідерланди) — тетравалентна рекомбінантна вакцина, не містить живого збудника захворювання — інактивована. «Гардасил» запобігає індукованим 6, 11, 16 і 18 штамам ВПЛ ракових захворювань органів репродуктивної/статевої системи, передракових епітеліальних дисплазій, генітальних кондилом (бородавок). Курс профілактичних щеплень вакциною «Гардасил» складається із трьох окремих доз з двомісячним інтервалом між першою та другою дозами та чотиримісячним проміжком між другою й третьою. Вакцинація «Гардасил» може проходити і за більш прискореною схемою, коли другу дозу препарату вводять через місяць після першої, а третю — через два місяці після другої. Імунізація вважається проведеною успішно, якщо всі 3 дози препарату «Гардасил» введені протягом одного року.

Що краще «Гардасил-4» чи «Гардасил-9»: запитання, що спонукає до роздумів наших пацієнтів щодо різниці між ними.

Наразі окрім звичної назви вакцини «Гардасил» розрізняють її два варіанти — це імунобіологічний препарат «Гардасил-4» і новий «Гардасил-9». Перший — забезпечує захист від чотирьох штамів папіломавірусу. Другий — найсучасніший прищеплювальний препарат, ад’ювантна неінфекційна дев’ятивалентна рекомбінантна вакцина. За винятком вже вище зазначених серотипів, вона додатково виробляє антитіла, які захищають від ВПЛ-штамів 31, 33, 45, 52, 58. Отже, це — найкращий вибір для здоров’я.

Вакцинальний препарат «Церварикс» (Бельгія) — бівалентна рекомбінантна інактивована вакцина, створена виключно для протидії ВПЛ 16 і 18 штамів, що стимулює стійку імунну відповідь та попереджує розвиток раку шийки матки (цервікального раку), гострих чи то хронічних патологічних процесів, що викликаються ними. Вакцинація від раку шийки матки «Церварикс» завжди є актуальною для дівчат і жінок. Не так часто вакцинопрофілактика потрібна людям чоловічої статі. Зробити щеплення «Церварикс» можна за віком від 9 до 14 років двома дозами. Після першої дози ставлять другу через 5-7 місяців. Після 15 років вакцину вводять 3 рази з інтервалом 0-1-5 або 12 місяців відповідно до кожної наступної дози.

Вакцинація «Гардасил» або «Церварикс» від найпоширеніших онкоштамів ВПЛ є лише специфічною профілактикою до появи та імовірності розвитку ракових захворювань в майбутньому, але не є лікарським засобом.

Щоб забезпечити максимальну ефективніть введеної вакцини, можна дотримуватися оптимальної схеми профілактичних щеплень проти вірусу папіломи людини:

Імунітет до папіломавірусу формується вже після введення першої дози вакцини «Гардасил» або «Церварикс». Максимальна імунна реакція відзначається через 8-9 місяців після проведення повного вакцинального комплексу, а достатній рівень антитіл зберігається в організмі не менше 4-х років.

Якщо сімейна пара планує вагітність, то первинний курс вакцинації та бустерну дозу отримують до або після цього періоду.

Вакцини від ВПЛ «Гардасил» та «Церварикс» постійно демонструють високі показники щодо їх безпечного застосування. Щеплювальний препарат «Церварикс» або «Гардасил» від папіломавірусної інфекції можна застосовувати одночасно з ефективними вакцинами проти гепатиту B, коклюша, дифтерії, правця (АКДC) та поліомієліту.

Ознайомитись з ціною на вакцинації і перевірити чи є в наявності кожна з вакцин можна за посиланням.

Щоб записатися на вакцинацію, зверніться будь ласка до нашого контактного центру або заповніть електронну форму нижче.