Вакцинація від кліщового енцефаліту

Вакцинація від кліщового енцефаліту вакциною ТікоВак Джуніор або ТікоВак, зробити щеплення від укусу кліща та кліщового енцефаліту в медичному центрі Колібрі у Києві

Що таке кліщовий енцефаліт і як я можу себе захистити

Кліщовий енцефаліт - природо-вогнищева інфекційна хвороба з гострим перебігом, що характеризується ураженням центральної нервової системи, викликає порушення функцій головного та (або) спинного мозку в організмі людини. Збудником захворювання є РНК-вмісний, нейротропний арбовірус, що зберігає свої властивості при низьких температурах, проте стрімко втрачає ступінь хвороботворності при високих, під впливом ультрафіолетового випромінювання і дезінфікуючих засобів. Вірус кліщового енцефаліту циркулює у природних осередках і передається за участі живих кровосисних переносників.

Головний переносник та резервуар кліщового енцефаліту - іксодовий кліщ. Вірус енцефаліту не лише зберігається в ньому, а й передається потомству. Дрібні членистоногі живляться кров'ю інфікованих теплокровних домашніх і диких тварин різних видів, внаслідок чого стають тимчасовими резервуарами вірусу іншого зараження кліщами. Інфекційний агент вірусного захворювання може довгий час знаходитися в організмі хребетних тварин. Серед них: гризуни, птахи, хижаки.

Трансмісивна кровʼяна інфекція є спільною для тварин і людей. Зараження людини вірусом енцефаліту здебільшого відбувається трансмісивним шляхом через укус кліща. Рідше у аліментарний механізм передачі, під час вживання сирого молока інфікованих кіз та корів, або інших молочних продуктів, вироблених з нього. Інфікування у аерозольний спосіб трапляється при невдалій спробі зняти кліща з тіла людини у момент його видалення, а також при роздавлюванні. Кліщовий вірус енфецаліту передається і трансплацентарно від матері до плоду. Зі слиною кліща при укусах виділяються ферменти і знеболювальні речовини, тому укуси кліща не відчуваються. Зараження від кліща відбувається й у випадку, коли біологічні рідини кліща потрапляють у відкриту рану або на слизові оболонки. Після укусу інфікованим кліщем, вхідними воротами в організм людини вірусної інфекції є поверхневі кровоносні судини, а з током крові патоген гематогенно і швидко проникає в мозок, фіксуючись клітинами, викликає запальні зміни судин і мозкових оболонок. Вірусемія розвивається двома хвилями: перша - короткочасна, друга наступає наприкінці інкубаційного періоду, в той час як вірус розмножується у внутрішніх органах і досягає ЦНС.

Найчастіше спалах КЕ відмічається у весняно-літній період. У цей час з березня по серпень спостерігається сезонна активність кліщів у природі. Пік захворюваності припадає на травень-червень кожного року. Кліщі широко поширені в лісових зонах, лісистих місцевостях, на лісо-степових ділянках з різноманітною травʼяною рослинністю. Сприйнятливість людей до вірусу дуже висока, особливо якщо вони проживають в ендемічних регіонах. В Україні: у зоні Лісостепу, на території Полісся, у передгір’ї Карпат, в Карпатах та Гірському Криму. Захворіти на кліщовий енцефаліт можуть чоловіки, жінки, а також діти незалежно від віку. Проте, від хворої до здорової людини захворювання не передається.

Не всі іксодові кліщі є небезпечними для людини. Однак, після укусу кліща найчастіше виникають реакції місцевого характеру. Алергічна реакція з'являється на місці укусу кліща у вигляді таких симптомів як: почервоніння, набряк, сербіж, висип. Анафілаксія (системна реакція гіперчутливості) трапляється рідко. З розвитком будь-яких алергічних проявів на шкірі необхідна консультація дерматолога.

Які ознаки та симптоми кліщового енцефаліту

Незалежно від клінічної форми захворювання, фази патологічного процесу, ступені тяжкості та характеру перебігу - кліщовий (весняно-літній) енцефаліт має загальні інфекційні прояви, що визначаються ознаками синдрому загальної інтоксикації. Інкубаційний період вірусу кліщового енцефаліту становить від 7 до 12 днів, іноді варіюється від однієї доби до 30 днів. З плином часу прояв неспецифічних симптомів часто відбувається раптово, а захворювання має двофазний перебіг.

Продромальна фаза та ранні ознаки кліщового енцефаліту:

  • різкий та сильний головний біль;
  • підвищення температури тіла до 39-40 °C;
  • нудота;
  • блювання;
  • діарея;
  • відсутність сну.

Серед інших можливих симптомів у перші дні хвороби можуть спостерігатися оглушення, млявість, зацепініння, марення. Гіпермовані верхня половина тулуба, склери та конʼюктиви.

Інколи кліщовий енцефаліт можна визначити за такими супутніми ознаками:

  • запаморочення;
  • сонливість;
  • біль у мʼязах шиї, спини, рук і ніг;
  • еритема на місці укусу кліща;
  • гіперестезія;
  • світлобоязнь.

У хворих енцефалітом такий стан зберігається не більше 2-3-х днів і відповідає першій хвилі вірусемії, після чого у більшості випадків змінюється на практичне одужання. Але в декого навпаки, самопочуття ускладнюється, навіть після можливої ремісії протягом 5-6-ти днів наступає друга фаза нейроінфекції - з’являються симптоми ураження ЦНС, дихальної та серцево-судинної систем. Розвиваються менінгеальний синдром, мляві парези і паралічі у м'язах шиї та плечового поясу, голова звисає й падає на груди, різко знижується мʼязовий тонус в руках, згодом виникає атрофія м'язів. Можливі напади епілептичних судомних припадків або інші неврологічні ускладнення з тимчасовою втратою свідомості. Відзначаються психічні порушення (марення, галюцинації). Паралічі й нападки носять відносно тривалий і стійкий характер. Збільшується загальна кількість лейкоцитів у крові - лейкоцитоз.

При важких формах перебігу патологічного процесу, а також внаслідок перенесенеого захворювання, приєднуються можливі наступні ускладнення кліщового енцефаліту:

  • нейропсихологічні розлади;
  • ускладнене ковтання (порушення акту ковтання);
  • запалення спинного мозку (мієліт);
  • мовні розлади (невиразна, змазана мова);
  • прискорене дихання;
  • пульс малий і аритмічний;
  • порушення памʼяті;
  • розлади рухових функцій;
  • параліч дихальної і шийної мускулатури.

Клінічні прояви ускладнень кліщового енцефаліту досить різні. Зрідка спостерігаються окорухові розлади, опущення верхніх повік очей, втрата чи зниження контролю над м'язами обличчя, паралічі мімічних і жувальних м'язів. Деколи захворювання прогресує до висхідного паралічу, що починається з ніг й поступово поширюється вгору на м’язи тулуба і рук. Недуг супроводжується індивідуальною симптоматикою, яка залежить від наявності імунодефіциту, загального стану здоров'я та віку зараженої людини. У людей, старше 40 років, вірогідність запалення речовини головного мозку набагато вища, ніж у дітей різних вікових груп та молоді загалом. Люди від 60 років належать до групи найвищого ризику. Максимальний показник летальних випадків через кліщовий енцефаліт реєструється саме у літніх людей.

За умови відсутності своєчасної діагностики та ефективного лікування хвороба швидко прогресує і зрештою може призвести до незворотних наслідків, навіть до смерті інфікованої людини.

Діагностика і лікування кліщового енцефаліту

Діагностика кліщового енцефаліту залежить від комплексу заходів, спрямованих на встановлення точної причини захворювання. Першочергово складається епідеміологічний анамнез на основі скарг пацієнта та сукупності інших відомостей отриманих лікарем про:

  • поточний стан та самопочуття;
  • перебування в ендемічних районах;
  • актуальність і сезонність кліщового енцефаліту;
  • наявність раніше зробленого щеплення або його відсутність взагалі;
  • інформація про укус кліща (відмічаються відомості про місце укусу кліща, контакт з його біологічними рідинами та факт присмоктування кліща);
  • вживання в їжу сирого коровʼячого і козячого молока.

Проводиться повне фізикальне обстеження: зовнішній огляд, визнається неврологічний статус, відбувається оцінка функції мозочка та координаторної сфери. Це дає можливість встановити попередній діагноз.

Для остаточного підтвердження використовуються лабораторні аналізи. В лабораторних умовах різні методи дослідження дозволяють швидко визначити збудника інфекції, який переносять кліщі.

При діагностиці кліщового енцефаліту результати аналізів враховуються після того, як провели:

  • загальний аналіз крові;
  • серологічне дослідження IgM антитіл в спиномозковій рідині методом ІФА (імуноферментний аналіз);
  • визначення РНК вірусу КЕ методом ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), а також антигенів в крові й лікворі.

* Будь-яке інше специфічне дослідження (вірусологічне і серологічне), що вказує на зараження КВЕ або підтверджує виділення збудником токсину (токс-гену). Матеріалом для цього можуть бути не тільки кров і лікво, а змиви з носоглотки, сеча, взяті в перші 4-5 днів хвороби.

Для розширення діагностичної інформативності застосовується інструментальна діагностика (електроенцефалографія, комп'ютерна томографія чи МРТ головного мозку). На етапі діагностики важливо диференціювати кліщовий енцефаліт від різних форм таких інфекційних захворювань: серозний менінгіт, сипний тиф, японський комариний енцефаліт, гострий поліомієліт. Точно визначений діагноз «кліщовий енцефаліт» є фундаментом для профілактики і лікування.

Для лікування кліщового енцефаліту застосовується етіотропна та патогенетична терапії.

Етіотропне лікування - терапія (причинна), спрямована проти вірусу КЕ на ранніх етапах захворювання, є значущою впродовж 5 діб від моменту укусу кліща, навіть за відсутності симптомів. З метою профілактики в перші дні хвороби використовують противірусні медикаменти. Якщо іксодовий кліщ був заражений, а лабораторія підтвердила позитивний результат аналізу, людям, що не робили щеплення раніше, призначають протикліщевий гомологічний імуноглобулін. Тим, хто був вакцинований від кліщів, людський імуноглобулін вводять у випадку одночасного присмоктування декількох кліщів чи багаторазових укусів під час перебування на небезпечних територіях. Препарат, діючою основою якого є антитіла, надає пацієнту пасивний опір до інфекції. Концентрація специфічних антитіл у крові при введенні титрового імуноглобуліну досягає максимуму через 24 години. Однак, цей метод не завжди має успішний лікувальний ефект, якщо на той час у крові вже циркулює високий рівень антитіл.

Хворий на кліщовий енцефаліт потребує й іншої терапії, що впливає на механізми розвитку захворювання. Патогенетичне лікування - індивідуальний комплекс заходів, що залежить від стану хворого, тяжкості та періоду хвороби, включає в себе дегідратаційну, дезінтоксикаційну, антиоксидантну і вітамінотерапію, гормони, а також противосудомні, седативні та стимулюючі нервову систему засоби. При гіпертермії використовуються нестероідні протизапальні препарати, фізичні методи охолодження. Різні лікувальні препарати направлені на зниження вірулентності збудника КЕ і нейтралізацію його токсинів в організмі людини, на підвищення захисних сил організму для боротьби з інфекцією. При вкрай тяжкому перебігу пацієнту з руховими порушеннями потрібна гостіпатілізація у відділення інтенсивної терапії через важке ураження ЦНС, де є можливість проводити штучну вентиляцію легень.

Лікування кліщового енцефаліту здійснює лікар-інфекціоніст, а до процесу лікування долучаються: хірург (видалення іксодового кліща з тіла людини або наслідків неправильного видалення кліща з-під шкіри), невролог (лікування уражень центральної нервової системи при середньотяжкому і тяжкому перебігу захворювання). Після перенесеної хвороби залишається набутий природний активний імунітет.

Усі, хто перехворів кліщовим енцефалітом, перебувають під диспансерним наглядом більше одного року. Диспансерне спостереження здійснює лікар-невролог до зменшення залишкових проявів. Окуліст (офтальмолог) і ЛОР (отоларинголог) - за клінічними показниками здоров'я пацієнта. Періодичність візитів до лікувально-профілактичного закладу визначають лікарі, але регулярний медичний огляд та додаткові обстеження проводять не пізніше ніж через кожні 3-6 місяців.

Щеплення від кліщового енцефаліту в Києві

Неспецифічні способи профілактики спрямовані на захист від нападу кліщів. Щоб зменшити ризик інфікування енцефалітом в сезон активності кліщів бажано:

  • уникати місць проживання кліщів;
  • користуватися репелентами;
  • одягати речі світлого кольору, що покривають все тіло, а також голову.

Найбільш результативний метод профілактики кліщового енцефаліту - вакцинація.

Вакцинація від кліщового енцефаліту не входить у календар обов'язкових щеплень, але рекомендована людям різного віку, які перебувають у місцях поширення іксодових кліщів:
  • дітям, чоловікам і жінкам (вагітним та мамам під час лактації у разі крайньої необхідності);
  • вихователям та учасникам таборів відпочинку, розташованих на території лісу;
  • лісникам, рибалкам, мисливцям, військовим;
  • рільникам (землеробам), будівельникам, працівникам лісового господарства, туризму і рекреації, геологам.

Для невакцинованих людей є високий ризик заразитися. Іксодовий кліщ зустрічається не тільки в межах України, тому мандрівникам і туристам при виїзді за кордон, вирушаючи в лісисті й гірські регіони Європи та Азії, щеплення від кліщового енцефаліту необхідно зробити завчасно. Специфічна вакцинопрофілактика кліщового енцефаліту допоможе попередити розвиток важкого інфекційного захворювання у дорослих і дітей від 12 місяців. Поствакцинальний енцефаліт має значно легший перебіг, а вчасно зроблене щеплення мінімізує ризик ускладнень або важкі наслідки для здоровʼя.

У звʼязку із щорічними міжсезонними змінами в природі, кліщі вже давно і впродовж тривалого часу чатують людей не тільки в лісах й паркових зонах столиці, а майже всюди від ранньої весни до пізньої осені. Медичними працівниками сімейної клініки «Колібрі», що розташована в Києві на масиві Позняки, проводиться вакцинація дітей та дорослих високоефективною і безпечною вакциною проти кліщового енцефаліту. Запланована процедура щеплення виконується у лікаря первинної ланки. Педіатр спостерігає дітей, а сімейний лікар (терапевт) - дорослих. Дитячий лікар або терапевт виконують всі необхідні етапи підготовки до імунізації, інформують пацієнтів про можливий порядок введення вакцини та інші дієві способи альтернативного захисту від укусів членистоногих. Противопоказання до вакцинації визначає також лікар. Щеплюватися людям з гіперчутливістю до компонентів вакцини не можна. Для того попередньо призначається спеціальний тест на алергени. Щеплення від кліщового енцефаліту переноситься на інший період через загострення запальних процесів або хронічних інфекційних захворювань і дозволяється через 2-3 тижні після одужання.

Вакцина «ТікоВак» або «ТікоВак Джуніор»

Якісна вакцина «ТікоВак» або «ТікоВак Джуніор» (ФСМЕ-Імун) - сучасний щеплювальний препарат, створений для профілактики кліщового енцефаліту. Препарат для щеплення «ТікоВак Джуніор» містить безпечну для дитини дозу вакцини (0,25 мл) і показаний дітям від 1 до 15 років. Вакцинаційний препарат «ТікоВак» розроблено для застосування стандартної початкової дози (0,5 мл) підліткам від 16 років та дорослим без вікових обмежень. Вакцина кліщового енцефаліту для людини «ТікоВак» чи «ТікоВак Джуніор» - культуральна, очищена інактивована суха з розчинником, застосовується для активної імунізації. До складу обох вакцин входить інактивований антиген збудника інфекції. Країни походження оригінальних вакцин Австрія або Бельгія.

Схеми вакцинації від кліщового енцефаліту

Щеплення від кліщового енцефаліту ставлять наприкінці зими або ранньою весною до початку сезону життєдіяльності кліщів. Повний курс імунізації складається з 3-х щеплень, де кожне з них роблять відповідно до визначених проміжків часу. Вакцинація «ТікоВак» та «ТікоВак Джуніор» зазвичай проводиться шляхом введення вакцини від кліщового енцефаліту у дельтоподібний м’яз плеча за стандартною схемою. Дітям у віці 12-18 місяців вакцину від енцефаліту можна вводити у латеральний широкий м’яз стегна. Як виняток, пацієнтам з порушеннями згортання крові - підшкірно. Перше щеплення ставлять в обраний день, друге щеплення - через 1-3 місяці після першого, а третє щеплення - протягом року, але не раніше ніж через 6 місяців після другого. Влітку, коли терміново потрібно зробити щеплення, екстрена профілактика після укусу кліща проходить у дещо стислі терміни. Якщо потрібно швидко набути штучний імунітет, друга доза вакцини від кліщового енцефаліту вводиться вже через 2 тижні після першої, а третя - через 6 місяців після другої. Існує також надтошвидка схема вакцинації від енцефаліту, згідно якої вводиться 3 дози на 0, 7, 21 день та бустерна доза через 9-12 місяців.

Вакцину «ТікоВак» або «ТікоВак Джуніор» (ФСМЕ-Імун) можна поєднювати з іншими вакцинами будь-якого типу в різні періоди.

Майже у всіх щеплених вже після другого введення вакцини формується стійкий імунітет до хвороби. Первинний вакцинальний комплекс вважається завершеним, якщо всі три щеплення зроблені вчасно і за графіком. Ревакцинація від кліщового енцефаліту повинна проводитися кожні 3-4 роки. У разі перерваного графіку вакцинації з будь-якої причини, дату наступного щеплення, для продовження обраного курсу, призначає виключно лікар. Як правило, після щеплення від кліщів, побічні реакції на введення препарату не виникають. Інколи впродовж 24 годин зʼявляються (неалергічні) місцеві/загальні реакції: нездужання, підвищення температури тіла, болючі відчуття та набряки на місці уколу.

Вартість вакцинації та ціна вакцини від кліщевого енцефаліту для людей залежить від препарату, яким ставлять щеплення.

Щоб записатися на вакцинацію, зверніться будь ласка до нашого контактного центру або заповніть електронну форму нижче.

Записатися до лікаря онлайн

Шановний відвідувач цієї сторінки! Будь ласка, зробіть електронний запис на прийом до лікаря на визначений день та час. Не чекайте у черзі та приділяйте собі більше уваги:)



    check_box Натискаючи на кнопку «Підтвердити», я даю згоду на обробку персональних даних і погоджуюся c політикою конфіденційності