Хронічний стрес: симптоми, вплив на організм, лікування

Наше сьогодення сповнене складними випробуваннями й ситуаціями, які викликають стрес — стан фізіологічної або психологічної напруги. Страхи, почуття тривоги і занепокоєння, а також будь-які інші сильні емоції, здебільшого лежать в основі такої неспецифічної реакції організму на зовнішні або внутрішні подразники (загрози, руйнуючі чинники).

В житті, де стресові агенти виникають протягом тривалого періоду часу, заспокоїтись дуже важко або зовсім неможливо. Під довгостроковим впливом неконтрольованого стресу знижується здатність людини адекватно реагувати на фізіологічні та біохімічні зміни в організмі, що завдають шкоди здоров’ю. Тому, хочемо попредити вас, в першу чергу, про симптоми, які вимагають термінової діагностики.

Симптоми, які потребують обов’язкової перевірки

Особливо важливо звернутися до лікаря, якщо

при реакції на стрес:

• з’являється відчуття нестачі повітря й утрудненого дихання, аритмія або прискорене серцебиття, високий артеріальний тиск;
• зумовлюється сильний головний біль, порушення свідомості або ускладення мови, рухів, тремор.

у відповідь на стрес:

• спостерігається підвищення температури тіла (вище 38 °С);
• виявляються кров’яні прожилки в калі;
• виникає біль у грудній клітці/за грудиною зліва або справа, що поширюється в руку, шию, нижню щелепу;
• фіксується збільшення за своєю інтенсивністю будь-якого больового синдрому з плином часу.

внаслідок стресу:

• спричиняється тривожний стан, який ускладнюють панічні атаки, фобії, депресія;
• стає очевидним поступове зменшення або припинення росту волосся голови.

Кожний з перелічених симптомів/симптомокомплекс може вказувати на наявність патології. А це, наголошуємо, є вагомим приводом для медичного втручання.

До чого призводить хронічний стрес

Постійний стрес, що триває тижнями або місяцями, призводить до ослаблення захисних сил організму, підвищуючи ризик виникнення проблем зі здоров’ям. У стані хронічного стресу відбувається порушення метаболічних процесів, збільшення маси тіла, виснаження нервової системи.

Сприяє погіршенню самопочуття — загострення хронічних хвороб, надмірна фізична активність, недостатнє надходження в організм вітамінів і мікроелементів, метеозалежність, недуги аутоімунного типу, дисфункція щитоподібної залози тощо.

Клінічні прояви

Найбільш поширені симптоми хронічного стресу:

• підвищена стомлюваність, втома;
• апатія;
• загальмованість;
• погіршення пам’яті;
• погана концентрація уваги, нездатність зосередитися на роботі;
• зникнення почуття гумору;
• безпричинні напади дратівливості;
• збільшення частоти серцевих скорочень;
• підвищена пітливість;
• висипання на шкірі;
• головні болі, різі в шлунку;
• порушення апетиту та труднощі з відчуттям насичення;
• ускладене ковтання їжі, газоутворення, здуття живота, нудота (інколи з блюванням);
• пронос або закреп на тлі хвилювання;
• часте сечовипускання;
• безсоння або сонливість;
• позитивне ставлення до вживання алкоголю, паління, наркотиків;
• відсутність інтересу до оточуючих, рідних і близьких.

Крім того, окремо можна виділити головний біль напруги і мігрені, що пов’язаний з безупинним перенапруженням м’язів в області плечей, шиї та голови. Турбує і скелетно-м’язовий біль у поперековому відділі хребта та верхніх кінцівках.

В певних ситуаціях з’являється задишка, яка, зазвичай, посилюється, коли в анамнезі людини є такі супутні захворювання як: ХОЗЛ, бронхіальна астма, пневмонія, легеневий фіброз.

Наслідки хронічного стресу

Хронічний стрес порушує гомеостаз, змінюючи гормональний баланс. Підвищення концентрації гормонів стресу (високий рівень кортизолу, норадреналіну та адреналіну), які секретуються із цим, відбивається на функціонуванні багатьох систем організму.

Головним чином, надлишок кортизолу уповільнює регенерацію клітин, пригнічує синтез важливих біохімічних речовин, негативно впливає на травлення, когнітивні функції мозку, статеве життя. Через хронічний стрес у чоловіків та жінок знижується потяг до статевих стосунків, здатність до зачаття. Крім того, у жінок відзначають відсутність або збій менструального циклу, сухість слизової оболонки піхви. Невротичний стан несприятливо позначається і на вагітній жінці, а також може призвести до післяпологової депресії.

В результаті тривалої дії стресорів збільшується навантаження на серце і, природно, підвищується кров’яний тиск. Існує ймовірність запалення в коронарних артеріях. Зазвичай лімфоцити знижені. Від хронічного стресу підвищується рівень цукру в крові, рівень холестерину, тригліцеридів. На жаль, частим явищем є стрес-індукована гіперглікемія.

Чимало гострих і хронічних захворювань розвиваються непомітно, допоки не завдають значного дискомфорту. Найбільш поширені наслідки хронічного стресу — порушення роботи серцево-судинної системи (гіпертонія, тахікардія, стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт). З-поміж інших хворобливих станів та патологій, що виникають: ожиріння, переддіабет, психогенна астма, екзема на шкірі, телогенова алопеція та/або передчасне посивіння волосся.

Хронічний стрес: як з ним боротися, як його лікувати

Щоб зняти тягар емоційної напруги, нервозність та зберегти здатність до професійної діяльності необхідно переоцінити свої пріоритети. Зменшити, по можливості, вплив стресових факторів. Усвідомити, що потрібне глибоке розслаблення на деякий час. Це часто заперечується людиною.

На практиці виділяють наступні ефективні методи подолання стресового стану, оскільки вони приносять велику користь для організму.

Масаж та ароматерапія.

Цілеспрямоване розслаблення м’язів тіла силою дотику щонайменше протягом однієї години, з використанням ефірних олій (лаванда, герань). Оптимальні пропорції змішування: 5 крапель ефірної олії на 30 мілілітрів масажної олії.

Водолікування.

Прийом ванн з ароматичними солями при температурі води +38 ˚C на початку процедури і до +36 ˚C наприкінці, тривалістю 10-12 хвилин — після чого віддається перевага відпочинку упродовж 30 хвилин.

* Лікування водою і масаж проводять через день загальною кількістю 20 сеансів.

Спеціальні дихальні практики.

На вибір обов’язково виконуються:

• вправи для дихання від Костянтина Бутейка;
• дихальна гімнастика Олександри Стрельникової;
• техніка дихання Марини Корпан;
• гімнастика для дихання за методом йогів.

Рухова активність на свіжому повітрі.

Основне завдання — ходьба пішки, велопрогулянки, походи місцевістю; приділяти час на фізичні вправи, контролювати навантаження.

Антистресове харчування.

Насамперед важливо відмовитися або максимально обмежити вживання алкогольних напоїв, кави, міцного чаю, батончиків, печива і шоколадних цукерок.

Дієта “атака на стрес”, спрямована на поповнення недостаючих або через стрес втрачених корисних речовин в організмі. При хронічному стресі затребується споживання таких продуктів харчування як: зелені листові овочі, трави, брокколі, білокачанна капуста, морква, буряк, гарбуз, боби, крупи, вівсянка, пророслі зерна пшениці, хліб з висівками, рослинні олії, горіхи, мед, нежирне м’ясо і риба, печінка яловична, морепродукти, яйця, молоко, йогурт, сир, масло гxі, цитрусові фрукти, фіги, абрикоси, чорна смородина, журавлина, ківі, авокадо.

Будуть корисними всі органічні продукти, що містять в собі вітаміни групи B, E, А і С, магній, кальцій, цинк, холін та глюкозу.

* Останній прийом їжі завершують за 4 години до сну.

Лікування травами.

Споживання заспокійливих чаїв з настою або відваром трав (женьшень, солодка, ромашка, меліса, лимонник, ехінацея, шипшина та багато інших). Достатньо пити одну чашку свіжеприготованого чайного напою ввечері за одну-півтори години до сну. Мінімальна тривалість курсу становить 2-3 тижні.

Налагодження режиму сну.

Лягання спати в один і той самий час не пізніше 23:00. Організація спокійного, комфортного та найголовніше безпечного сну не менше 8 годин на добу.

Дотримання зазначених рекомендацій допомагає формувати психологічну готовність до змін. Важливу роль в лікуванні хронічного стресу відіграє бажання розширити коло спілкування. Нерідко у такий спосіб вдається повернути життєву енергію. Позитивне оточення, адекватна терапія та турбота сім’ї дозволяють досягти чудових результатів. Знизити ризики допомагають профілактичні обстеження у лікаря.

Куди звертатись за допомогою у м. Київ

У медичному центрі «Колібрі» застосовується комплексний підхід до лікування стресу (зокрема хронічного небезпечного стану та його ускладнень). Фахівці нашої клініки докорінно знають що робити і докладають максимум зусиль для усунення симптомів та нормалізації психологічного настрою у пацієнтів різного віку. Однак більшою мірою це стосується дорослих.

Відповісти на питання: “Як побороти хронічний стрес?” – можуть досвідчені сімейні лікарі Києва.

Якщо вам необхідна допомога, починати потрібно з відвідин сімейного лікаря або терапевта, який за наявності показань прийме рішення про доцільність направлення пацієнта до профільного фахівця. Тільки так ви можете бути впевнені в необхідності отримання консультації ендокринолога, кардіолога, дерматолога, невролога, психотерапевта чи психолога для виключення інших патологій.

В кожному окремому випадку треба провести первинну діагностику, що включає психометричний тест на стрес, збір анамнезу, фізикальний огляд, зняття ЕКГ, вивчення результатів обстеження, складання індивідуального плану дій. Це слід зробити й для визначення рекомендації щодо проведення додаткових інструментальних досліджень, уточнення діагнозу та призначення медикаментозної терапії.

Колібрі відомий уважним ставленням лікарів, адже амбулаторний прийом здійснюють професіонали своєї справи.

У тому разі, коли ви помітили погіршення стану на фоні стресу — заплануйте візит до лікаря. Ще не обрали установу? Тож зверніться до МЦ «Колібрі», що розташований у Дарницькому районі столиці, на масиві Позняки. Ми тут залишаємося задля збереження здоров’я наших краян і продовжуємо працювати навіть у найскладніші часи. Щоб записатися на прийом, зателефонуйте на рецепцію медичного центру або заповніть онлайн-форму на головній сторінці сайту.

Не варто залишатися сам на сам зі стресом, оскільки деякі наслідки хронічного стресу можуть бути незворотними!

---

Візьміть до уваги!

Одним з найбільш інформативних методів кількісної оцінки ступеня напруги регуляторних систем організму залишається показник варіабельності серцевого ритму — індекс напруження Баєвського. Величина, що лежить в межах від 500 до 900 умовних одиниць, свідчить про психофізіологічне виснаження або хронічний стрес.

Для об’єктивної оцінки ступеня стресу медичні працівники використовують стрес-індекс, який є співвідношенням між кортизолом (головний гормон стресу) і ДГЕА (гормон “молодості та відновлення”). З метою визначення їх рівня концентрації проводиться забір крові натще в маніпуляційному кабінеті, слюни та сечі у визначений час в домашніх умовах. На підставі отриманих результатів аналізів обчислюється стрес-індекс. Індекс стресу більше 10:1 вважається маркером хронічного стресу і вказує на синдром емоційного вигорання.